Ключовим моментом під управлінням взаємодією різних елементів у C++ програмі є розмежування інтерфейсу компопонентів програми зі своїми реалізацією. На рівні мови C++ представляє інтерфейс у вигляді оголошень. Оголошення вказує всі необхідні частини інтерфейсу, які необхідні наприклад функції: повертається значення, аргументи, ім'я функції. Наприклад:
double sqrt(double); // функция квадратного корня, которая принимает аргументы типа double и возвращает переменную типа double
// Объявление класса со всеми необходимыми методами и участниками класса
class Vector
{
public:
Vector(int s);
double& operator[](int i);
int size();
private:
double∗ elem;
int sz;
};
Ключовим моментом тут є те, що реалізація всіх методів і функцій може бути зовсім в іншому місці, в іншому файлі. Найчастіше оголошення функцій здійснюється у заголовних файлах з розширенням .h , а реалізація здійснюється у файлах вихідних кодів .cpp.
Наприклад, реалізація функції квадратного кореня:
double sqrt(double d) // definition of sqrt()
{
// ... алгоритм нахождения квадратного корня ...
}
Також для класу Vector потрібно реалізувати кілька учасників:
Vector::Vector(int s) // реализация конструктора
: elem{new double[s]}, sz{s} // инициализация участников
{
}
double& Vector::operator[](int i) // реализация оператора доступа
{
return elem[i];
}
int Vector::size() // реализация метод size()
{
return sz;
}
Ми повинні визначити Vector функції, але не sqrt (), оскільки вона є частиною стандартної бібліотеки. Однак це не має жодного значення: бібліотека – це просто якийсь «інший код, який ми використовуємо», написаний із тими самими мовними засобами, що й ми.
