Ключовим моментом під управлінням взаємодією різних елементів у C++ програмі є розмежування інтерфейсу компопонентів програми зі своїми реалізацією. На рівні мови C++ представляє інтерфейс у вигляді оголошень. Оголошення вказує всі необхідні частини інтерфейсу, які необхідні наприклад функції: повертається значення, аргументи, ім'я функції. Наприклад:
- double sqrt(double); // функция квадратного корня, которая принимает аргументы типа double и возвращает переменную типа double
- // Объявление класса со всеми необходимыми методами и участниками класса
- class Vector
- {
- public:
- Vector(int s);
- double& operator[](int i);
- int size();
- private:
- double∗ elem;
- int sz;
- };
Ключовим моментом тут є те, що реалізація всіх методів і функцій може бути зовсім в іншому місці, в іншому файлі. Найчастіше оголошення функцій здійснюється у заголовних файлах з розширенням .h , а реалізація здійснюється у файлах вихідних кодів .cpp.
Наприклад, реалізація функції квадратного кореня:
- double sqrt(double d) // definition of sqrt()
- {
- // ... алгоритм нахождения квадратного корня ...
- }
Також для класу Vector потрібно реалізувати кілька учасників:
- Vector::Vector(int s) // реализация конструктора
- : elem{new double[s]}, sz{s} // инициализация участников
- {
- }
- double& Vector::operator[](int i) // реализация оператора доступа
- {
- return elem[i];
- }
- int Vector::size() // реализация метод size()
- {
- return sz;
- }
Ми повинні визначити Vector функції, але не sqrt (), оскільки вона є частиною стандартної бібліотеки. Однак це не має жодного значення: бібліотека – це просто якийсь «інший код, який ми використовуємо», написаний із тими самими мовними засобами, що й ми.
